РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

1 . ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Структура дипломної роботи включає такі основні елементи:

-        титульний аркуш;

-       зміст;

-    вступ - 5%;

-    основна частина, що складається з визначених питань  - 90-92%:

РОЗДІЛ 1. Виконання зачіски.

1. Правила вибору зачіски. Характеристика композиції моделі.

2. Організація робочого місця. Підготовчі роботи.

3. Опис технологічного процесу виконання роботи.

4. Устаткування, інструменти та приладдя, що застосовуються при виконанні даної роботи.

5.Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів для виконання роботи.

6. Перукарська білизна, що необхідна при виконанні роботи. Правила використання білизни.

7.Техніка безпеки при виконанні даної роботи. Санітарні правила та норми.

РОЗДІЛ 2. Виконання гігієнічного та декоративного манікюру у відповідності до створеного образу.   

1. Правила вибору манікюру та особливості його виконання.

2. Інструменти та приладдя, що необхідні для виконання роботи.

3. Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи.

4. Опис технологічного процесу виконання роботи .

5. Техніка безпеки при виконанні даної роботи. Санітарні правила та норми.

РОЗДІЛ 3.  Додатки

1.Інструкційна картка по виконанню зачіски.

2. Фото та відео виконання.

Титульний аркуш є важливим елементом дипломної роботи. З нього починається нумерація сторінок, хоча номер сторінки на ньому не проставляється.

У дипломних роботах зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, назву роботи, дані про учня та керівника, місто та рік написання роботи. Скорочення в назві навчального закладу та назві роботи не допускаються. Тема дипломної роботи повинна повністю відповідати темі, що записана в завданні.

Завдання на дипломну роботу підписує заступник директора з НВЧ і керівник дипломної роботи. Завдання повинно бути підшите після титульного аркуша. Завдання не є частиною дипломної роботи і тому до загальної нумерації сторінок не входить і у змісті не згадується. Завдання видаються після вибору теми дипломної роботи. В завданні дається план дипломної роботи.

Зміст повинен відповідати  плану роботи. Дипломна робота повинна бути оформлена грамотно та відповідно до плану роботи.

 У роботі слід дотримуватись наукового стилю мовлення. Ніяких звертань на «ви» не повинно бути. Наприклад:

·        замість «якщо ви хочете збільшити об'єм зачіски» слід записати «якщо потрібно збільшити об'єм зачіски»;

·        замість «розчешіть, роділіть, зріжте, заплетіть» слід записати «розчесати, розділити, зрізати, заплести»;

·        замість «колір, який вам підходить, робить ваше обличчя свіжим»  слід записати «правильно підібраний колір зробить обличчя свіжим»

У вступі слід коротко викласти оцінку сучасного стану даної теми в галузі, новизну та актуальність теми роботи, розкрити сутність даної роботи та її значущість.

Основна частина робота (опис технологічного процесу) складається з розділів. Кожний розділ починають з нової сторінки.

В кожному розділі повинна бути завершеність змісту, головна ідея. Увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї.  Одна і та ж інформація не може повторюватись в  різних питаннях роботи.

Обсяг дипломної роботи приблизно 40 сторінок.  Обсяг може змінюватися в межах 30%. Текст може бути написаний від руки на одній стороні листа білого паперу (лінійка №3),  або друкується українською мовою на білому папері формату А4 кеглем 14 через 1,15 інтервали з дотриманням розмірів полів.

Ілюстративні матеріали повинні відповідати формату А4. 

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки.

Заголовки Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох назв,  їх розділяють  крапкою.  

Кожну структурну частину (питання) дипломної роботи необхідно розпочинати з нової сторінки.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів,  рисунків,  додатків роботи подають арабськими цифрами без значка №.  Першою сторінкою роботи є титульний аркуш. На наступних сторінках, що йдуть після титульної сторінки, проставляють їх нумерацію у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці.

У «ЗМІСТІ» подають  вступ, розділи, питання,  список використаних джерел та додатки. Напроти переліку цих структурних частин роботи проставляють номери сторінок, з яких вони розпочинаються.

Ілюстрації

Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломній роботі є:

-    малюнок;

-    схема;

-    фотографія;

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення.

 Список використаних джерел

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватись вимог Державного стандарту. Кожний бібліографічний запис починають з нового рядка з порядковою нумерацією. Про кожний документ (книжку) подаються такі відомості: прізвище та ініціали автора, якщо книжка написана двома чи трьома авторами, то їх прізвища перераховуються за таким порядком, в якому вони вказані в книжці, повна і точна назва книжки, яка не береться в лапки; назва місця видання книжки в називному відмінку (для міст Києва, Харкова, Львова) вживаються скорочення: К., X., Л., назва видавництва.  Кожна група відомостей відокремлюється одна від одної знаком крапка і тире (.-).

1.          Винокурова Л. Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони

праці.-К.: Вікторія, 2001.- 160 с.

Приклади оформлення джерел використаної літератури
Характеристика джерел	Приклад оформлення
Державний документ	Україна XXI  століття.  Державна національна програма «Освіта». - К.: Райдуга, 1994. -61с.
Книга (одного, двох або трьох авторів)	Хорунжий     В.І.     Практичні     роботи     в     навчальних майстернях. - К.: Вища школа, 1989. - 136 с. Василенко Е.А.,    Коваленко    Л.Н.    Задания    по    черчению    на преобразования: Книга для учащихся. - Минск: Народная асвета, 1989.-112 с.
Книга          чотирьох авторів	Карточки-задания по черчению для 8 класса: Пособие для учителя / Е.А.Василенко, Е.Т.Жукова, Ю.Ф.Катханова, А.Л. Терещенко; Под ред.. Е.А.Василенко. -М:Просвещение, 1990. - 239 с.
Книга п'яти та більше авторів	Основи психології: Підручник / О.В.Киричук, В.А.Романець, В.О.Татенко та ін..; За загал, ред. О.В.Киричука, В.А.Романця. - К.: Либідь, 1995. - 632 с.
Окремий том багатотомного видання	Тимків Б.М., Кавас К.М. Виготовлення художніх виробів з дерева. У 2-х частинах. - Львів: Світ, 1993. - Ч. 1.-173 с.
Словник	Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997.-376 с.
Довідник	Гладков Н.Н. Народньїе ремесла: Справочник. -Симферополь: Бизнес-информ, 1995. -431 с.
Стаття у журналі (одного, двох або трьох авторів)	Зак А.З. Связь обучения и умственного развития школьников // Вопросьі психологии. - 1985. - №3. - С. 49-55.
Стаття у газеті	Марченко М. Стабілізація української родини // Освіта України.-2005.-18січ.
Стаття у збірнику наукових праць	Пікельна В.С. Учитель XXI Століття // Сучасна загальноосвітня школа та шляхи розв'язання її проблем. -Дніпропетровськ: Промінь, 1997. - С.22-29
Перекладне видання	Янушевич Ф. Технология обучения в системе вьісшего образования / Пер. с. польс. О.В. Довженко. - М.: Вьісшая школа, 1986. -342 с.

 

 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Як приступити до виконання дипломної роботи?

Продумати, створити ескіз зачіски, що буде представлена на іспит. Зачіска повинна бути не просто гарною, а й достатньо складною у виконанні, щоб свідчити про майстерність і кваліфікацію випускника.

 Ескіз зачіски в довільному вигляді (малюнок, фотографія, інш.) повинен бути затверджений майстром в/н та керівником дипломування  у визначений термін та вкладений до роботи разом з завданням.

 Потрібно натренувати зачіску - виконати на моделі декілька разів, пропрацювавши всі елементи, бо виконання на іспиті має бути бездоганним.

Продумати всі деталі зачіски, костюму, макіяжу та манікюру моделі, що повинні гармонувати між собою, створюючи єдий образ.  

Пам'ятати, що:

·        авангардість – це екстрамодність, а не просто незвичність;

·        весільна зачіска – це не обов'язково  фата, акцент тут робиться на саму зачіску і вибір прикрас  в цьому випадку набагато ширший;

·        дипломний проект завжди відноситься до видовищних зачісок, бо призначений для загального огляду і оцінки;

·        видовищність – це в першу чергу бездоганна якість виконання.

Описати виконання зачіски та манікюру  чи макіяжу (залежно від професії), відповідно до плану  завдання. Оформити в папку відповідно до вимог, здати керівнику у визначений термін.

Підсумовуючи все вищесказане, можемо сказати, що….

 Державні кваліфікаційні іспити включають  захист дипломної  роботи  в  межах  вимог кваліфікаційних характеристик.

Дипломна робота – це :

·        Описання моделі зачіски, що відповідає завданню, оформлене в папку  відповідно до вимог

·        Готова зачіска, що відповідає завданню і  виконана на моделі під час проведення іспиту.

Дипломна робота зазвичай   охоплює:

1.   Розробку та опис    технологічного процесу виконання зачіски, вибір і короткий опис обгрунтування технічних (технологічних) вимог   у відповідності до знань, які отримані в процесі теоретичного та виробничого навчання в ліцеї..

2.  Опис фізичних, хімічних, біологічних та інших властивостей використаних матеріалів,  тощо.

3.   Опис передового виробничого досвіду, що забезпечує підвищення продуктивності праці та високої якості  стосовно даних  видів робіт.

4.     Розробку   пропозицій   з   удосконалення   виконання   окремих   операцій (пристроїв, інструментів, оснащення, способів виконання  робіт, тощо).

5.    Опис передового досвіду організації робочого місця, правил безпеки праці, безпеки життєдіяльності, охорони навколишнього середовища.

6.  Інструкційну картку по виконанню даної зачіски..

 

Вимоги до оформлення дипломної роботи.    

   Дипломну роботу слід оформляти на стандартних білих листах формату А- 4 . Робота може бути написана від руки чи надрукована. Кожен листок повинен бути пронумерованим (внизу справа). Робота може бути оформлена синім (коли пишеться від руки), а краще чорним кольором (єдиним кольором). Заголовки  повинні нумеруватись (згідно плану) і виділятися більшими буквами чи жирним шрифтом, але в тому ж кольорі, що і вся робота.

  Опис кожного питання слід починати з нової сторінки. Записи робляться лиш з одного боку листа, розбірливим почерком. Роботу слід писати за планом, що дається в завданні. Об’єм роботи біля 40 сторінок.

Робота подається в папці, естетично, охайно оформлена. сторінки повинні бути розташовані в наступному порядку:

1 сторінка. Титульна сторінка, надрукована за зразком.

2 сторінка. Файл  для рецензії.

3 сторінка. Завдання до роботи, видане викладачем.

4 сторінка. Ескіз завдання, підписаний майстром та викладачем.

5 сторінка. План до роботи з номерами сторінок до кожного питання.

6 сторінка і далі. Опис роботи.

Остання сторінка. Використана література.       

   Список використаної літератури повинен містити не менше 5 джерел.

Потрібно вказати автора, назву книжки, місто видання та видавництво, рік видання.

 

 ПЛАН ДО РОБОТИ

В дипломній роботі повинні бути розроблені наступні питання:

 Професія «Перукар(перукар-модельєр). Візажист»

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Виконання зачіски.

1. Правила вибору зачіски. Характеристика композиції моделі.

2. Організація робочого місця. Підготовчі роботи.

3. Опис технологічного процесу виконання роботи.

4.Устаткування, інструменти та приладдя, що застосовуються при виконанні даної роботи.

5.Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів для виконання роботи.

6. Перукарська білизна, що необхідна при виконанні роботи. Правила використання білизни.

7.Техніка безпеки при виконанні даної роботи. Санітарні правила та норми.

РОЗДІЛ 3. Виконання макіяжу у відповідності до створеного образу.   

1. Правила вибору макіяжу та особливості його виконання.

2. Інструменти та приладдя, що необхідні для виконання роботи.

3. Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи.

4. Опис технологічного процесу виконання роботи .

5. Техніка безпеки при виконанні макіяжу.

РОЗДІЛ 3.  Додатки

1..Інструкційна картка по виконанню зачіски.

2.Сучасні досягнення в даній галузі (додаткова інформація).

РОЗДІЛ 4. Рекомендована література

Професія «Перукар(перукар-модельєр). Манікюрник»

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Виконання зачіски.

1. Правила вибору зачіски. Характеристика композиції моделі.

2. Організація робочого місця. Підготовчі роботи.

3. Опис технологічного процесу виконання роботи.

4.Устаткування, інструменти та приладдя, що застосовуються при виконанні даної роботи.

5.Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів для виконання роботи.

6. Перукарська білизна, що необхідна при виконанні роботи. Правила використання білизни.

7.Техніка безпеки при виконанні даної роботи. Санітарні правила та норми.

РОЗДІЛ 2. Виконання гігієнічного та декоративного манікюру у відповідності до створеного образу.   

1. Правила вибору манікюру та особливості його виконання.

2. Інструменти та приладдя, що необхідні для виконання роботи.

3. Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи.

4. Опис технологічного процесу виконання роботи .

5. Техніка безпеки при виконанні даної роботи. Санітарні правила та норми.

РОЗДІЛ 3.  Додатки

1..Інструкційна картка по виконанню зачіски.

2.Сучасні досягнення в даній галузі (додаткова інформація).

РОЗДІЛ 4. Рекомендована література.

 

 

4.Роз’яснення до кожного питання плану

ВСТУП

В цьому розділі описують важливість професії, актуальність обраної теми. Можна зробити невеликий історичний екскурс. Об’єм  питання 1-2 сторінки.

РОЗДІЛ 1. Виконання зачіски.

 В цьому розділі описуються всі особливості виконання зачіски по темі роботи.  Потрібно наводити лише ту інформацію, що стосується даної теми.

Правила вибору зачіски. Характеристика композиції моделі.

 У вступі  спочатку дається загальна характеристика зачіски, означення, її призначення.   Характеристика зачіски за стилем, композицією:  формою, силуетом, спрямованістю ліній, кольором, наявністю чи відсутністю ритму, симетрії. Дотримання пропорцій в зачісці та наявність композиційного центру.

 Перераховуються фактори, що впливають на вибір зачіски.   Далі слід описати особливості моделі і ті фактори, що вплинули на вибір в даному випадку (особливості обличчя моделі, форми окремих деталей обличчя, фігури та інше…)

Розповідь можна побудувати за планом:

1.      До якого типу за загальною класифікацією  відноситься зачіска, обґрунтувати відповідь. По можливості, визначити стиль зачіски, її можливе призначення.

2.      Описати  основні  елементи зачіски.

3.     Визначити  форму та тип зачіски за спрямованістю ліній.

4.     Які композиційні рішення використано в зачісці: ритм, симетрія, контраст, асиметрія…? Описати їх роль: « вони підкреслюють…, створюють…., надають…»

5.     Проаналізувати колір волосся.  Визначити роль кольору  в даній зачісці.

 

6.     Знайти композиційний центр зачіски.

7. Охарактеризувати прикраси.

 Не варто вступ надмірно розтягувати, описувати всі фактори впливу на зачіску, а лише ті, що стосуються даної моделі.  Не варто тут згадувати сам технологічний процес.

2. Організація робочого місця. Підготовчі роботи.

       Матеріал до цього питання міститься частково в санітарних правилах.  Потрібно описати вимоги до обладнання робочого місця (вимоги до дзеркала, столу, крісла), розташування робочих місць в перукарні, підготовку робочого місця до роботи, правила утримання робочого місця під час роботи.

Не варто описувати типи приміщень, катерорії перукарень чи щось подібне….

3. Опис технологічного процесу виконання роботи .

В цьому питанні слід детально, покроково описати технологічний процес виконання зачіски, згадавши миття голови(якщо проводилось), стрижку, розділ волосяного покриву на зони,  виконання окремих елементів зачіски, фіксацію лаком і прикріплення прикрас.  Сюди ж можна описати процес виготовлення пастижерних виробів, якщо такі застосовувались у зачісці. Розповідь можна  ілюструвати  покроковими фото, малюнками, схемами.

4.Устаткування, інструменти та пристосування, що застосовуються при виконанні даної роботи.

Описуються лише ті інструменти, що застосовувались при роботі.  Можна почати з переліку інструментів для виконання даної зачіски, їх означення, загальних вимог, вимог до матеріалів для вготовлення інструменту. Варто описати призначення даного інструменту, вид.  Можна вказати виробника, потужність (для електроінструментів), правила догляду за кожним з них. Якщо в технології виконання зачіски описано сушіння феном чи під сушуаром, то  в питанні про інструменти фен чи сушуар має бути  вказано і описано.  Не варто описувати всі різновиди   певного інструменту (наприклад, щипців чи гребінців), а лише ті, що застосовувались при роботі.  Потрібно вказати кількість невидимок і шпильок, що використані в роботі. Опис можна ілюструвати малюнками чи фото.

5.Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів для виконання роботи.

 Почати слід з переліку матеріалів для виконання  роботи. Тоді окремо описати кожен засіб:

ØЗагальну характеристику, призначення

ØХарактерний загальний склад для даного засобу, різновиди

ØХарактеристику даного конкретного засобу:  (Назву, фірму -  виробника, призначення в даній зачісці, склад, правила використання)

ØПриблизну кількість  засобу на одиницю роботи (кількість засобу, необхідна для виконання однієї зачіски, визначена   в грамах, мілілітрах, інше)

Доречним в цьому питанні буде описати миючі (якщо проводилось миття), фіксуючі (в тому числі термозахисні), дезинфікуючізасоби. Опис можна ілюструвати малюнками чи фото згаданих засобів. Важливим доповненням до цього питання є описання перукарської білизни.

 Засоби, що використосуються і описуються, мають бути сучасними. Не варто згадувати, наприклад, хлорамін, що на сьогодні не випускається і  в перукарні не використовується. Одиницями виміру матеріалів  є міллілітр ма мілліграм, а не пляшка чи тюбик.

6. Перукарська білизна, що необхідна для виконання роботи. Правила використання білизни.

 Питання стосується тих видів білизни, що застосовуються для захисту одягу клієнтів при даній роботі (рушник, комірець, пеньюар, пелерина).  Потрібно описати призначення кожного виду білизни, правила використання, правила прання, відповідно до санітарних вимог.

7. Техніка безпеки при виконанні даної роботи.

 Обов'язково слід описати санітарну обробку інструментів (відповідно до вимог сучасних санітарних правил), вимоги до дезинфікуючих, фіксуючих та інших засобів, що застосовувались при роботі, правила використання електроінструментів, правила закріплення шпильок та невидимок, правила нанесення лаку, правила накладання та зняття пеньюару.

 Слід описати лише ті правила, шо стосуються виконання  даної зачіски. Наприклад, якщо  не виконували стрижку, то і не варто згадувати бритву.   (Зразок описання в додатку)

РОЗДІЛ 3. Інструкційна картка по виконанню роботи.

 Інструкційна картка -  це коротке покрокове описання виконання зачіски  з малюками, схемами, переліком інструментів та матеріалів. Об'єм інструкційної картки не  більше 1-2 сторінок.  Не варто в інструкційній картці описувати попереднє миття волосся та інші несуттєві подробиці виконання роботи, вказуються лише основні етапи.  (Зразок в додатку)

 

РОЗДІЛ 2. Виконання макіяжу у відповідності до створеного образу.

 В  цьому розділі описуються всі особливості виконання макіяжу  по темі роботи.  Потрібно наводити лише ту інформацію, що стосується даної теми.

1. Правила вибору макіяжу та особливості його виконання.

   У вступі до цього питання слід описати коротко значення, мету та основні правила виконання макіяжу.  Дати характеристику даного виду макіяжу (вечірній, весільний, видовищний, образний чи інший). Також слід описати та обгрунтувати сезонний тип обраної моделі.  Дати коротке обгрунтування вибору макіяжу для даної моделі. Описати інші фактори, що впливають на вибір (але лише ті, що стосуються даної роботи).

2. Інструменти та приладдя, що необхідні для виконання роботи.

 Описати професійні інструменти та пристосування візажиста, їх будову, призначення, особливості, правила використання та  догляду. Описанню підлягають лише ті інструменти та пристосування, що необхідні для виконання даної роботи. Опис можна ілюструвати малюнками чи фото.

3. Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи.

 Описати всі засоби декоративної косметики, що застосовуються при виконанні даного макіяжу. Почати слід з переліку матеріалів для виконання  роботи. Тоді окремо описати кожен засіб:

ØЗагальну характеристику, призначення

ØХарактерний склад для даного засобу, різновиди

ØХарактеристику даного конкретного засобу:  (Назву, фірму -  виробника, призначення,  колір, склад, правила використання)

4. Опис технологічного процесу виконання роботи .

Описати послідовність виконання даного макіяжу, Основні правила нанесення макіяжу. Послідовність виконання процедур.  Описати, які недоліки обличчя було скоректовано в даному випадку і  в який спосіб.  Описання не повинно бути загальним.

5. Техніка безпеки при виконанні макіяжу.

Описати санітарно-гігієнічні вимоги до обробки інструменту, вимоги до матеріалів, що використовуються, правила безпечного проведення робіт.

 

 

РОЗДІЛ 2. Виконання гігієнічного та декоративного манікюру у відповідності до створеного образу.   

 У цьому розділі описуються правила виконання манікюру, його особливості, правила вибору, необхідні інструменти та матеріали, сам технологічний процес виконання. Вся інформація цього розділу повинна стосуватись лише теми дипломної  та власної моделі.

1. Правила вибору манікюру та особливості його виконання.

  Описати коротко загальні правила вибору манікюру, фактори, що впливають на вибір, особливості виконання манікюру в даному конкретному випадку (чоловічий, дитячий, весільний, святковий), обгрунтування обраних технік і кольорів, можливу корекцію нігтів.

2. Інструменти та приладдя, що необхідні для виконання роботи.

Описати всі інструменти та пристосування, що були використані при виконанні гігіїнічного та декоративного манікюру: призначення, різновиди, вимоги до якості, правила догляду за інструментом. Не слід описувати  те, що в роботі не застосовувалось. Опис можна ілюструвати малюнками чи фото.

3. Матеріали ,що застосовуються при виконанні даної роботи.

Описати всі засоби (в тому числі і дезинфікуючі), що застосовуються при виконанні  гігієнічного та декоративного манікюру.   Почати слід з загального переліку матеріалів для виконання  даної роботи. Тоді окремо описати кожен засіб:

ØЗагальну характеристику, призначення

ØХарактерний склад для даного засобу, різновиди

ØХарактеристику даного конкретного засобу:  (Назву, фірму -  виробника, призначення,  колір, склад, правила використання)

Описувати потрібно лише ті засоби, що використовувались в роботі.

4. Опис технологічного процесу виконання роботи .

 Описати технологічний процес виконання гігієнічного та декоративного манікюру, порядок виконання процедур, техніку нанесення малюнку.  Описання повинно стосуватись лише даної роботи, не бути загальним.  Слід чітко, покроково описати послідовність виконання декоративного манікюру, вказати кольори лаків чи фарб, техніки нанесення малюнків, описати використані прикраси, зробити ескізи в кольоровій техніці.

5. Техніка безпеки при виконанні даної роботи.

 Описати правила санітарії та гігієни при виконанні манікюру, санітарну обробку інструментів, вимоги до матеріалів, правила роботи з ріжучим інструментом

 

РОЗДІЛ 4.  Сучасні досягнення в даній галузі (додаткова інформація).

Сучасні досягнення в даній галузі - це  вирізки з журналів, газет, малюнки, фотографії, статті з інтернету  та інше , що стосуються теми роботи.  Вся інформація має бути цікавою, змістовною і подається у форматі А4.        

        Додаток А

                       Затверджено
                                       Наказ Міністерства праці та
                                       соціальної політики України
                                       і   Міністерства     освіти
                                       України 31.12.98 N 201/469

Положення
              про порядок кваліфікаційної  атестації
              та присвоєння кваліфікації особам, які
              здобувають професійно-технічну освіту

     1. Це Положення розроблене відповідно до Закону України  "Про професійно  - технічну освіту"   (  103/98-ВР  )  і  визначає  єдиний  порядок організації  й  проведення  кваліфікаційної  атестації  та присвоєння кваліфікації особам (учням, слухачам, працівникам), які  здобувають професійно-технічну освіту  в  професійно-технічних  та  інших   навчальних   закладах,   на  підприємствах,  в  установах,
організаціях  (далі  -  навчальні  заклади)  незалежно  від   форм власності та підпорядкування.

     2. Кваліфікаційна  атестація   є   вихідним   або   проміжним  контролем відповідно у формі державних кваліфікаційних іспитів або  кваліфікаційних іспитів на завершальному етапі певного  проміжного ступеня  навчання й має на меті встановлення готовності осіб,  які здобувають  професійно-технічну  освіту,   самостійно   виконувати комплекс  робіт чи певну роботу з обраної професії,  спеціальності та спеціалізації відповідного розряду (класу, категорії).

     3. Кваліфікаційна атестація базується на державних стандартах професійно -технічної  освіти   та   врахуванні   документів,   які регламентують    організацію   навчально-виробничого   процесу   в  навчальних закладах.

     4. Для   проведення   державних   кваліфікаційних  іспитів  у  навчальному закладі створюється  державна  кваліфікаційна  комісія  або  декілька  державних  кваліфікаційних комісій у залежності від  переліку  професій,  спеціальностей  та  спеціалізацій,  за  якими  здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації  робітників та технічних службовців.

     5. Державна   кваліфікаційна   комісія   у  своїй  діяльності  керується Конституцією  України ( 254к/96-ВР ),  законами  України  "Про освіту"  (  1060-12  ),  "Про   професійно-технічну   освіту"  ( 103/98-ВР ),  іншими законами  України  та  нормативно-правовими  актами   Кабінету  Міністрів  України,  спеціально  уповноваженого  центрального органу виконавчої влади у сфері  професійно-технічної
освіти, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які стосуються предмета діяльності, цим Положенням.

     6. Склад  державної кваліфікаційної комісії та зміни до нього затверджуються наказом керівника навчального закладу,  що здійснює підготовку кваліфікованих робітників, за погодженням з відповідним регіональним органом управління професійно-технічною освітою.

     Головою державної   кваліфікаційної   комісії   призначається представник роботодавця або  замовника  підготовки  кваліфікованих робітників - керівник,  професіонал відповідної галузі виробництва чи сфери послуг;  заступником  голови  -  керівник  або  заступник  керівника навчального закладу, членами - старший майстер (майстер) виробничого навчання,  викладач з предмету  професійно-теоретичної
підготовки,  працівник,  відповідальний  за  організацію курсового професійно-технічного навчання, та інші представники підприємства, установи,  організації,  де  здійснюється курсове чи індивідуальне навчання на виробництві, у сфері послуг.

     Представник навчального    закладу,    де   організується   й  проводиться  кваліфікаційна   атестація,   не  може  бути  головою  державної кваліфікаційної комісії.

     При проведенні кваліфікаційної  атестації  осіб  з  професій, спеціальностей   та   спеціалізацій,   пов'язаних  з  роботами  на об'єктах  з  підвищеною  небезпекою  праці,  що  перебувають   під  наглядом  спеціально  уповноважених  державних органів,  до складу  державних кваліфікаційних  комісій  включаються  представники  цих
органів.

     У разі потреби державна кваліфікаційна комісія може  залучати  для  розгляду  питань,  що стосуються її компетенції,  працівників різних служб підприємств,  установ та організацій за погодженням з їхніми керівниками.

     Строк повноважень  державної  кваліфікаційної  комісії  -  до одного року.

     7. За особами,  які залучаються до роботи у складі  державної кваліфікаційної комісії,  зберігається середня заробітна плата  за основним місцем роботи.

     8. Основними завданнями державної кваліфікаційної комісії є:    

·        проведення засідань і прийняття рішень;

·        додержання норм  і  положень  нормативно-правових  актів,  що встановлюють зміст і правила проведення кваліфікаційної атестації;

·        документальне та  інформаційне  забезпечення  кваліфікаційної атестації.

     9. Відповідно до завдань державна кваліфікаційна комісія:

·        встановлює відповідність результатів вихідного або проміжного  контролю обсягів і рівня професійних знань,  умінь та навичок осіб вимогам державних стандартів професійно-технічної освіти;

·        визначає, керуючись     кваліфікаційними     характеристиками професій   працівників   або   кваліфікаційними   характеристиками випускників,    фактичний   рівень   кваліфікації   й   готовності випускників навчального закладу до самостійного виконання робіт  з набутих  професій,  спеціальностей  та  спеціалізацій  і  присвоює
відповідні розряди (класи, категорії);

·        готує обгрунтовані рішення й висновки;

·        вносить, у    разі    потреби,    до    органів    управління професійно-технічною освітою,  навчальних закладів пропозиції щодо  поліпшення забезпечення та  здійснення  підготовки  кваліфікованих  робітників.

     10. Державна кваліфікаційна  комісія  проводить  засідання  в  терміни,   визначені  навчальними  планами,  розкладом  проведення державних кваліфікаційних іспитів.

     11. До   складання   державних  кваліфікаційних  іспитів  або кваліфікаційних іспитів допускаються особи, які пройшли відповідно повний  або  певного  проміжного  ступеня  курс  навчання  й мають позитивні  підсумкові  оцінки   з   усіх   навчальних   предметів, виробничого навчання та практики.

     12. Державні кваліфікаційні іспити включають:

o   кваліфікаційну пробну роботу;

o   письмову екзаменаційну роботу (творчу роботу,  що її замінює) або дипломну роботу,  проект для випускників вищого ступеня вищого професійного  училища,  іншого  професійно-технічного  навчального закладу третього атестаційного рівня;

o   іспит або захист дипломної  роботи,  проекту  в  межах  вимог  кваліфікаційних характеристик.

     Кваліфікаційні іспити включають:

o   кваліфікаційну пробну роботу;

o   іспити або   заліки   з   предметів    професійно-теоретичної підготовки.

     Порядок складання  державних   кваліфікаційних   іспитів   та кваліфікаційних  іспитів  визначається  Положенням про організацію навчально-виробничого процесу  у  професійно-технічних  навчальних закладах,  що  затверджене наказом Міністерства освіти України від 18.05.98 N 181 ( z0460-98 ),  зареєстрованим Міністерством юстиції
України від 16.07.98 за N 460/2900.

     Державна кваліфікаційна  комісія   розглядає   і   затверджує результати  кваліфікаційних  іспитів,  що  проведені в навчальному закладі в процесі проміжного контролю (поетапної атестації), осіб, які  з  різних  причин  не  завершили  повного  курсу  навчання  й достроково випускаються,  та приймає  рішення  про  присвоєння  їм кваліфікації  відповідного рівня.  Державна кваліфікаційна комісія може провести для таких осіб державні кваліфікаційні іспити.

     У процесі   складання  державних  кваліфікаційних  іспитів  у період   виконання   кваліфікаційних   пробних   робіт    державна кваліфікаційна комісія проводить засідання, на яких:

o   розглядає підсумкові оцінки успішності,  результати виконання кваліфікаційної пробної роботи, виробничу характеристику, щоденник обліку    виконання    навчально-виробничих    робіт,     письмову екзаменаційну  роботу  (творчу,  дипломну роботу,  проект) та інші матеріали,  що характеризують рівень підготовки кожної особи,  яка складає іспит;

o   заслуховує пояснення  особи  про  виконання   кваліфікаційної пробної   роботи,   письмової   екзаменаційної   роботи  (творчої, дипломної роботи, проекту);

o   проводить усне опитування особи в межах вимог кваліфікаційної характеристики    професії    працівника    або    кваліфікаційної характеристики випускника.

     13. Обсяги й рівень знань,  умінь та практичних навичок осіб, які  пройшли  навчання з професії,  спеціальності та спеціалізації повинні   відповідати   вимогам   кваліфікаційної   характеристики професії  працівника або кваліфікаційної характеристики випускника та змісту навчальних планів, програм.

     14. Державні кваліфікаційні іспити вважаються нескладеними:

o   у випадку браку  в  кваліфікаційній  пробній  роботі  з  вини особи, яка її виконує;

o   при невиконанні з вини особи, яка виконує пробну роботу, норм виробітку   (часу),   встановлених  на  виконання  кваліфікаційної пробної  роботи,  а   також   невиконанні   особами   встановлених виробничих вимог та показників у період складання іспитів;

o   якщо за результатами іспитів у особи встановлена  відсутність знань,  які  передбачені  кваліфікаційною характеристикою професії працівника або кваліфікаційною характеристикою випускника.

     15. Рішення  державної кваліфікаційної комісії про присвоєння особам кваліфікації відповідного  рівня  заносяться  до  протоколу,  що підписується головою і членами комісії,  а також до документів про здобуття професійно-технічної освіти.

     16. Особам,   які   здобувають   професійно-технічну  освіту, завершили повний курс первинної професійної підготовки  й  успішно пройшли   кваліфікаційну    атестацію,    за   рішенням  державної кваліфікаційної комісії присвоюється кваліфікація  "кваліфікований робітник"   з   набутої   професії,  спеціальності,  спеціалізації
відповідного  розряду  (класу,  категорії),  і  видається   диплом встановленого зразка.

     17. Особам, які завершили курс професійно-технічного навчання за    програмами    курсової    чи    індивідуальної   підготовки, перепідготовки,  підвищення кваліфікації  з  присвоєнням  розрядів (класів,  категорій) і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, а також  тим,  що  не  завершили  повного  курсу  навчання,  але  за
результатами  кваліфікаційної  атестації  їм  присвоєно  робітничу кваліфікацію,  за  рішенням  державної   кваліфікаційної   комісії видається свідоцтво   встановленого   зразка  про  присвоєння  або підвищення робітничої кваліфікації  відповідного  розряду  (класу, категорії).

     18. Кваліфікаційні  розряди  (класи,  категорії)  з   набутих професій,  cпеціальностей та спеціалізацій, що присвоєні особам за результатами кваліфікаційної атестації,  є обов'язковими для  всіх підприємств, установ та організацій.

     19. Особам,   які   завершили   повний   курс   навчання    в акредитованому     вищому     професійному     училищі,     іншому професійно-технічному навчальному закладі  третього  атестаційного рівня  й  успішно  пройшли  кваліфікаційну атестацію,  за рішенням державної кваліфікаційної комісії може присвоюватися  кваліфікація
"молодший спеціаліст" і видаватися диплом встановленого зразка.

     20. Особам,  яким  по  завершенні  певного  ступеня  навчання присвоєна  кваліфікація  відповідного рівня,  але вони продовжують навчання  в   цьому   ж   навчальному   закладі,   документи   про професійно-технічну освіту не видаються.

     21. Особам,  які  навчалися  з  професій,  спеціальностей  та спеціалізацій,  пов'язаних  з  роботами  на  об'єктах з підвищеною небезпекою  праці,  що   перебувають   під   наглядом   спеціально уповноважених   державних   органів,   разом   з  документами  про професійно-технічну освіту видаються  посвідчення  про  допуск  до роботи на зазначених об'єктах.

     22. Особам,  які   навчалися   з   професій,   спеціалізацій, пов'язаних  з  керуванням  транспортними  засобами,  тракторами та самохідними машинами,  навчальними закладами  видаються  свідоцтва встановленого    зразка,    які    є   підставою   для   складання кваліфікаційних  іспитів  і  отримання  в  установленому   порядку
посвідчень  на право керування транспортними засобами,  тракторами та самохідними машинами.

     Присвоєння класів особам, які отримали робітничу кваліфікацію з професій,  спеціалізацій,  пов'язаних з керуванням транспортними засобами,  тракторами  та  самохідними  машинами,  проводиться  на підприємстві, установі та організації, де працюють ці особи.

     23. Органи державного управління професійно-технічною освітою здійснюють  контроль  за   дотриманням   порядку   кваліфікаційної  атестації   та  присвоєння  кваліфікації  особам,  які  здобувають  професійно-технічну освіту.  Представники цих органів можуть брати  участь у роботі державних кваліфікаційних комісій на правах членів  цих комісій.

 Начальник управління соціального
 партнерства та урегулювання
 колективних трудових конфліктів                      В.Д.Павлишин

 Начальник Головного управління
 професійно-технічної освіти                         В.П.Романенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Міністерство освіти і науки  України

Управління освіти і науки Рівненської

Обласної державної адміністрації

Рівненський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дипломна робота

на тему:

«Вечірня  зачіска з декоративною хвилею і плетінням»

 

 

 

 

 

 

 

Учениці групи № 21

Полюхович  Оксани Василівни

Професія: 5141.2 « Перукар

(перукар - модельєр). Візажист»

              Керівник роботи: Іськович Р.Р.

 

 

 

 

 

 

 

Рівне – 2022

 

 

 

 

 

 

Додаток С

ПЛАН ДО РОБОТИ

 

 

ВСТУП	2
РОЗДІЛ 1. Виконання зачіски. 1. Правила вибору зачіски. Характеристика композиції моделі.	5
2. Організація робочого місця. Підготовчі роботи.	11
3. Опис технологічного процесу виконання роботи .	13
4.Устаткування, інструменти та приладдя, що застосовуються при виконанні даної роботи.	15
5.Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів на одиницю роботи.	18
6. Перукарська білизна, що необхідна при виконанні роботи. Правила використання білизни.	20
7.Техніка безпеки при виконанні даної роботи. Санітарні правила та норми.	21
РОЗДІЛ 2. Виконання гігієнічного та декоративного манікюру у відповідності до створеного образу.
1. Правила вибору манікюру та особливості його виконання.	23
2. Інструменти та приладдя, що необхідні для виконання роботи.	25
3. Матеріали ,що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів на одиницю роботи.	27
4. Опис технологічного процесу виконання роботи	29
5. Техніка безпеки при виконанні даної роботи.	31
РОЗДІЛ 3.  Додатки
Інструкційна картка по виконанню зачіски	32
Сучасні досягнення в даній галузі (додаткова інформація).
РОЗДІЛ 4. Рекомендована література.	33

 

 

ПЛАН

 

ВСТУП	2
РОЗДІЛ 1. Виконання зачіски. 1. Правила вибору зачіски. Характеристика композиції моделі.	3
2. Організація робочого місця. Підготовчі роботи.	6
3. Опис технологічного процесу виконання роботи .	9
4.Устаткування, інструменти та приладдя, що застосовуються при виконанні даної роботи.	11
5.Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів на одиницю роботи.	13
6. Перукарська білизна, що необхідна при виконанні роботи. Правила використання білизни.	15
7.Техніка безпеки при виконанні даної роботи. Санітарні правила та норми.	17

РОЗДІЛ 2. Виконання макіяжу увідповідності до створеного образу.
1.    Правила вибору макіяжу та особливості його виконання	19
2.    Інструменти та приладдя , що необхідні для виконання роботи	21
3.    Матеріали ,  що застосовуються при виконанні роботи	24
4.    Опис технологічного процесу виконання роботи	27
5.    Техніка безпеки при виконанні роботи . Санітарні правила і норми	29
РОЗДІЛ 3. Додатки	30

 

РОЗДІЛ 3. Рекомендована література.	32

 

 

Додаток Д

Техніка безпеки при виконанні даної роботи. (Зразок)

Техніка безпеки при виконанні роботи передбачає своєчасне забезпечення перукаря всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка). Щоденно в приміщеннях перукарні проводяться санітарно-гігієнічні заходи.Столи, крісла перед початком роботи та після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою із застосуванням дезинфікуючих засобів.Поточне прибирання поверхонь, до яких доторкаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць та ін.), здійснюється також дезінфікуючими засобами. Раз на місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень. Роботи з прибирання приміщень, дезінфекції меблів слід проводити у гумових рукавичках, щоб запобігти подразненням шкіри рук.

 Вимоги до освітлення

 Добре  освітлення є необхідною умовою якісної роботи перукаря. Найкращим завжди вважалось природнє освітлення. Але забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).

Санітарна обробка інструментів

Інструменти після кожного використання підлягають обов’язковому знезараженню дезінфектантами,які мають позитивний висновок санітарно-гігієнічної експертизи.Для цього більшість інструментів після використання необхідно дезінфікувати,механічно очищати,стерилізувати.

Дезінфекція полягає в зануренні інструменту в дезінфікуючий розчин на час,вказаний в інструкції до даного препарату.

Для дезінфекції виробів з пластмаси зазвичай використовують хлоровмісні препарати  «Хлорантоін», «Неохлор» та інші. Щітки, гребінці та інші інструменти, виготовлені з пластмаси, опускаємо в посуд із розчином, причому ємність посуду має бути достатньою для того, щоб робочі інструменти занурювалися в розчин повністю. Для металевих інструментів і таких,які мають металеві частини,слід використовувати спиртовмісні засоби, альдегідвмісні чи інші.Зокрема «Бацилол», «Дескосепт АФ», «Аеродезин», розчин спирту не нижче 70% чи інші. Використовувати всі засоби можна лише при дотриманні методичних вказівок.

Стерилізація-це кип’ятіння у воді чи використання приладів,які працюють за методом термічної, хімічної, ультрафіолетової, ультразвукової чи комбінованої дії, інфрачервоного, іонізуючого випромінювання, а також засобів, призначених для стерилізації інструментарію. Допускається застосування лиш тих стерилізаторів, що мають сертифікат відповідності і дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я України. Стерилізація повинна проводитись тільки згідно з інструкцією. Усі чисті інструменти повинні зберігатись у шафах або накритими.

Для оберігання одягу від хімічних сполук  застосовується білизна: пеньюари, рушники, серветки й пелерини. Перукарська білизна також повинна піддаватися дезінфекційній обробці. Білизна має бути завжди чистою й обов'язково пропрасованою.

Техніка безпеки при використанні гребінців:

- слідкувати, щоб зубці у гребінців не були гострі, щоб не поранити шкіру голови клієнту;

- перед лицем клієнта не потрібно розмахувати гребінцем, щоб його не поранити;

- якщо гребінець впав на підлогу,то вже без наступної санітарної обробки ним користуватися заборонено.

Санітарна обробка гребінців та щіток традиційна.  Після кожного використання їх необхідно дезінфікувати,механічно очищати,стерилізувати Гребінці та щітки,що виготовлені з пластику,не можна стерилізувати термічною обробкою.

Техніка безпеки при використанні електрофена:

- Не сушити феном зовсім мокре волосся, спочатку злегка промокнути рушником;

- Не можна тримати фен близько до голови, мінімальна відстань - 20 см;

- Сушити волосся потрібно рівномірно, не тримаючи довго на одному місці;

- Не брати фен мокрими руками;

- Основне правило по догляду за феном-не перегрівати його,слідкувати за чистотою фільтрів;

- Спочатку висушити волосся на відстані до злегка вологого стану і лише потім приступати до укладки.

Техніка безпеки при використанні затискачів:

- Потрібно затискачами закріплювати волосся обережно, щоб не поранити шкіру клієнта; знімати з волосся обережно, щоб не висмикнути волосся клієнта.

Дезінфекція: після використання обробляють дезрозчином, механічно очищаються, миють теплою водою після кожного клієнта.

Техніка безпеки при використанні невидимок:

- Потрібно обережно закріплювати волосся, щоб невидимки не пошкодили шкіру голови клієнта.

Техніка безпеки при використанні лаку для волосся:

- Бризкати лаком на волосся на відстані 30 см від волосся;

- Потрібно прикрити обличчя клієнту, щоб лак не потрапив у очі;

- Забороняється використовувати лак, коли поблизу є вогонь;

- Не зберігати лак поблизу опалювальних пристроїв

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи і газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло. У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або інші нагрівально-опалювальні прилади.

Дуже великий вплив на клієнта має й зовнішній вигляд майстра. Майстер повинен справляти приємне враження: бути одягненим у чистий одяг, який необхідно змінювати щодня, від нього не повинно неприємно пахнути, руки мають бути абсолютно чистими, нігті — коротко підстрижені, покриті неяскравим лаком або відполіровані, під час роботи на руках не повинно бути перснів, браслетів, годинника. Руки необхідно мити з милом перед роботою з кожним клієнтом.

Не дозволяється працювати з клієнтом, який має ознаки шкірних захворювань, а також при наявності в нього травм, гнійників, запальних процесів на шкірі чи набряків. У період  епідемій перукарі працюють у марлевій пов'язці, яка закриває ніс і рот.