Тема. Інструменти та електрообладнання

 

Загальні поняття про інструменти приладдя та апаратуру.

 

          Інструмент це знаряддя виробництва перукаря призначене для виконання різних операцій з волоссям, в результаті яких воно змінює свій стан.  Під зміною стану розуміють вкорочення чи зміну форми волосся. Професійний інструмент виготовляється зі спеціальних і натуральних матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість поверхні інструменту, стійкість проти взаємодії з хімічними препаратами та проти підвищених температур, запобігають намагнічуванню та електризації.

          За призначенням всі інструменти поділяються на 3 групи:

-        інструменти для розчісування;

-        ріжучі інструменти;

-        інструменти для завивки та укладки волосся.

Перелік перукарських інструментів постійно поновлюється, з’являються нові чи вдосконалюються традиційні. Лише окремі з них поділяються на чоловічі та жіночі, переважну більшість можна використовувати як у чоловічому, так і в жіночому залі.

 

Санітарна обробка інструментів.

 

Інструменти після кожного використання підлягають обов’язковому знезараженню дезінфектантами, які мають позитивний висновок санітарно-гігієнічної експертизи. Для цього більшість інструментів після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати, стерилізувати.

Дезінфекція полягає в зануренні інструменту в дезінфікуючий розчин на час, вказаний в інструкції до даного препарату.

Для дезінфекції виробів із пластмаси зазвичай використовують хлоровмісні препарати „Дезактин” „Хлорантоін” „Неохлор” та інші. Для металевих інструментів та таких, які мають металеві частини, слід використовувати спиртовмісні засоби, альдегідвмісні чи інші. Зокрема «Бацилол», «Дескосепт АФ», «Аеродезин», розчин спирту не нижче 70% чи інші. Використовувати всі засоби можна лише при дотриманні методичних вказівок.

Стерилізація – це кип’ятіння у воді чи використання приладів, які працюють за методом термічної, хімічної, ультрафіолетової, ультразвукової чи комбінованої дії, інфрачервоного, іонізуючого випромінювання, а також засобів, призначених для стерилізації інструментарію.  

Допускається застосування лиш тих стерилізаторів, що мають сертифікат відповідності і дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я України. Стерилізація повинна проводитись тільки згідно з інструкцією. Усі чисті інструменти повинні зберігатись у шафах або накритими.        

Загальні поняття про приладдя.

 

Приладдя відрізняється від інструментів тим, що лиш сприяє виконанню операції, відіграє допоміжну роль. До нього відносяться:

- пульверизатор (для зволоження волосся при стрижці укладанні волосся, а також для нанесення рідких фіксуючих засобів);

- мисочки для приготування барвників, засобів для лікування, фіксажу та завивки; неметалічні, ємністю не менше 100мл;

- щіточки, пензлики для розведення та  нанесення препаратів та барвників, зазвичай плоскі, рідше круглі, без металевих частин з гострим кінчиком ручки;

- губки, спонжі для нанесення хімічних сумішей, фіксажу; різних розмірів, іноді з пластмасовою ручкою-затискачем;

- затискачі («вусики», «жабки», «качечки») для розподілу волосся при стрижці, укладанні, фарбуванні, хімічних завивках; різних розмірів від 3 до 15см пластмасові, металічні чи комбіновані, складаються з двох затискних лапок, заклепок та пружини;

- мензурка – мірний стакан для дотримання дозування при виготовленні сумішей;

- сіточка для волосся –для кращої фіксації укладеного волосся під час сушіння;

- шапочка для мелірування волосся, має дрібні отвори по всій поверхні;

- гумові рукавички для захисту рук майстра від дії хімічних речовин;

- шпильки (в тому числі невидимки) для виконання зачіски;

- таймер для контролю за встановленою операцію часом;

- утеплюючий ковпак для лікування та фарбування волосся;

- аплікатор для змішування та нанесення препарату, фарби;

- щітка, пензлик – для змітання зстриженого волосся з обличчя та потилиці.

До апаратури відносяться сушуар, клімазон, паровий апарат (вапаризон), стерилізатор, пральна і сушильна машина та інш.

 

Гребінці

 

Гребінці: складаються з обушка та зубців, розрізняються за довжиною, шириною, частотою та розміром зубців.

          Гребінці бувають:

металеві –алюміневі, дюралеві;

неметалеві –з пластмаси, капрону, ебоніту, кістки, рогу, галаліту, целулоїду, силікону, натурального каучуку, карбонові.

          Кращими вважають гребінці з натуральних матеріалів з ручним шліфуванням зубців. Щоб не розривати і не висмикувати сплутане волосся при розчісуванні гребінець повинен амортизувати. Більш пружними зазвичай є гребінці з силіконом. Та гнучкість теж повинна бути помірною.

         Металеві гребінці, переважно з алюмінієвих сплавів, міцні,  витримують тривалу експлуатацію, добрі при завивці  волосся щипцями, бо стійкі до дії високої температури, але частіше мають на поверхні задирки, що шкодять волоссю, швидко нагріваються. Також  випадково   зачепивши такий гребінець ножицями, на останніх отримуємо  невиправне пошкодження. Тому останнім часом вони використовуються дуже рідко.

          При роботі з хімічними препаратами застосовують тільки неметалеві гребінці, що не окислюються..

          Найпоширеніші  – пластмасові гребінці.

Залежно від призначення розрізняють наступні види гребінців:

- Комбіновані (рідкі та часті зубці)

- Однорідні (зубці рівномірні)

- З гострою ручкою (хвостиком)

- Зі звичайною ручкою

          Комбіновані поєднують на робочій поверхні ділянки густих і рідких зубців. Застосовують в жіночому і чоловічому залі, для розчісування, стрижки, для холодного і гарячого укладання волосся. Вважається найзручнішою і найбільш функціональною, її також називають класичною. Оптимальна довжина 15см., краще середньої жорсткості і гнучкості, з невисокими зубчиками.

          Однорідні по всій поверхні частота розміщення зубців однакова. Використовується для розчісування, укладання та стрижки волосся. Іноді без одного крайнього зубця  для  розділення прядок.

          Гребінцями з гострою ручкою-хвостиком (шпікулем) зручно розподіляти волосся на пасма, ними працюють під час жіночої стрижки, накручування ні бігуді, коклюшки.

          Звичайна ручка може бути заокруглена або у вигляді вилочки.  Першим гребінцем користуються під час розчісування вологого волосся, фарбування, другим - при укладці.

          Функціональністю гребінців, обумовлені їх нові розробки:

-        гребінці з гачками для мелірування;

-        фігурні гребінці для створення рельєфних ліній укладки різних форм, зазвичай з масивними зубцями, можливо з ручкою;

-        гребінці зі спеціальними насадками „страйпер” ,

-         гребінці - щіточки для фарбування;

-        гребінці „арфа” – для кучерявого волосся.

-        Гребінці з „рівнем” для контролю нахилу інструмента відносно поверхні підлоги при виконанні стрижок із платформою - „флатопер”.

-        Гребінці для начісування з ускладненою формою зубчиків.

Санітарна обробка гребінців традиційна.

Якщо на гребінці чи іншому предметі з пластику написано Antistatic, то це означає, що при виробництві в матеріал додані речовини, що частково запобігають виникненню статичних розрядів, але на 100% уникнути їх не вийде.

Гребінці з написом Іоn іонізують волосся (та багато майстрів сумніваються в їх ефективності).

 

 

Щітки

 

     Щітки: застосовують для розчісування і причісування, сушіння і укладання волосся феном, вичісування начесаного волосся, масажу шкіри голови.

     Щітка складається з:  корпусу,  основи, ручки і щетини. Щетина може бути натуральною (найкраща по догляду за волоссям), синтетичною і металічною. Натуральна щетина, найчастіше свиняча чи з кабана (більш жорстка), за структурою схожа до волосся, тому благодатно на нього впливає, полірує волосся, надає блиску, практично не створює статичної електрики. Зазвичай до пучка  натуральної щетини додають 2-3 поліамідні волосини для жорсткості. Та такими щітками практично неможливо зробити пружний завиток.  Щетина не повинна бути гострою, шершавою з запресованими швами. В хорошій щітці кінчики щетинок заокруглені. Тонка нейлонова щетина зазвичай комбінується з натуральною для кращого догляду за волоссям.  Якщо щітка для укладки, то при випробовуванні волосся не повинно «провалюватись» між щетинки, бо при цьому утворюються «ями»,  а повинно розподілятись рівномірно по поверхні щітки.

     За призначенням щітки поділяються на:

-        Круглі (брашинг) для укладання волосся феном, формування локонів і підкручування кінчиків волосся, також для вирівнювання і шліфовки (останні зазвичай з натуральною чи комбінованою щетиною); іноді мають вмонтовані в ручки хвостики для зручності виділення прядок;  зазвичай перфоровані (продувні, тунельні), порожнисті, в яких поєднуються ряди отворів і ряди щетини (непродувні брашенги зі штучною щетиною в перукарні  практично не використовують); Металевий браш дає найбільш пружний завиток, та він найбільш руйнівний для волосся.

-        Термобрашинги застосовують для підкручування кінчиків волосся, для  сушіння феном: їх робочу поверхню виготовляють з теплопровідного матеріалу (найчастіше металу з керамічним покриттям), що нагрівається від теплого повітря фена. Метал зберігає температуру, шар кераміки лагідно діє і іонізує волосся. Щетина у них поліамідна, товста і жорстка, ніколи не натуральна.  Утворений завиток має середню пружність. При укладанні  ще й надають волоссю блиску, та все ж не на дуже кучерявому волоссі. 

-           Каркасні (бомбаж), плоскі, напівплоскі, односторонні чи двосторонні (з різною частотою щетини) для укладання волосся феном, надання об’єму, мають скелетну форму; щетина зазвичай  більш товста, жорстка і довга;

-          Плоскі для розчісування волосся та прикореневого укладання, непродувні, з жорсткою щетиною, що посаджена в еластичну, латексну подушку;

-        Масажні (пневматичні) з гумовою основою, під якою повітряна подушка (професійно практично не застосовуються);

-        Щітки-кулі для укладання феном довгого волосся (використовуються рідко);

-   Щітки для вичісування начесаного волосся; плоскі чи напівкруглі із густою щетиною, часто натуральною.

     Сучасні професійні щітки виготовляють з особливого термостійкого волокна, що не деформується на протязі тривалого часу. Ергономічний дизайн, що враховує анатомічні особливості будови руки, запобігає втомі. Ручки щіток виготовляють зі спеціального матеріалу, що перешкоджає ковзанню. Кращими вважають прорезинені чи силіконові ручки. Основи щіток також  покривають тефлоном чи керамікою, що добре вигладжує лусочки.

Санітарна обробка щіток традиційна. Гребінці та щітки, що виготовлені з пластику, не можна стерилізувати  термічною обробкою.

Найвідоміші виробники щіток: Olivia Garden, Jaguar, Sibel, Cricet  та інші.

 

 

Ножиці

Для стрижки волосся користуються спеціальними перукарськими ножицями, які відрізняються від звичайних якістю сталі, спеціальним шліфуванням лез, легкістю гострими кінчиками. Обидва полотна ножиць прямі і ріжучі.

Найважливіші характеристики якісних ножиць: метод виготовлення, твердість сталі, форма і заточка лез, їх з’єднання, форма ручок.

Варіанти сплавів для виготовлення ножиць можуть бути різні, найкращою вважають японську сталь та мікрокарбідну сталь з високим вмістом вуглецю. Особливі технології виготовлення ножиць підвищують їх стійкість до зношування у 8-10 разів. Зазвичай мають покриття з хрому, титану, тощо; це робить інструмент ще більш стійким до зношування та зменшує можливість  алергії.

Ножиці складаються: з двох ріжучих (робочих) полотен, двох важелів з кільцями, з’єднувального гвинта, можуть мати обмежувач та підсилювач (хвостик). Хвостик може бути знімним.

Якість стрижки залежить від гостроти ножиць. Заточувати ножиці можна лише у фахівців. В якісних ножицях при заточуванні застосовують ручні операції: фінішне доведення, полірування, тощо. Чим якісніші ножиці тим рідше вони потребують заточки. Перевірити гостроту ножиць можна за допомогою вати, нитки, вологої серветки, вологого флізеліну чи волосини. Стандартний термін  гарантії заводської заточки  ножиць складає в середньому півтора роки. Повторна заточка може ще проводитись 5-6 разів,  отже ножиці можуть прослужити ще 7-8 років.

Оптимальне регулювання притиснення лез впливає на плавність ходу та  точність зрізу. Гвинт може бути замінений підшипником ( не регулюється), або складними механізмом з пружинами та спеціальними прокладками (можна відрегулювати). Перевіряють гвинт розкривши ножиці у вертикальному положенні. Вони не повинні, під впливом ваги важеля, закритись самостійно більше ніж до половини робочого полотна. Надто сильний натяг полотен (притиснення лез)  створює надмірний тиск на сусіднє полотно , посилюючи тим самим тертя,  значно скорочуючи час експлуатації ріжучої  частини, пришвидшуючи втому. Надто слабкий натяг полотен призводить до  порушення точності зрізу і «заламування» волосся, що теж сприяє швидкому зношуванню ріжучої кромки.

Довжина перукарських ножиць зазвичай вимірюється в дюймах і становить від 5” (≈ 13 см) до 6,5” (≈16,5 см). Ножиці 5” і 5,5” використовують частіше, ножиці 6” і 6,5” застосовують рідше, зокрема, для дуже довгого волосся та коротких чоловічих стрижок.

Робочі полотна ножиць можуть мати мікронасічки або бути відполіровані. Мікронасічки запобігають «завалюванню» волосся  до основи ножиць при зрізі, кращі для тушування волосся. Поліровані ріжучі полотна оптимізовані для слайсингу (ковзаючого зрізу).  

Ергономічна форма ножиць найбільш точно повторює анатомію руки людини, ручки несиметричні, дещо зміщені, ножиці сидять в руці, як «влиті». Це запобігає втомі, бо зменшується м’язова напруга пальців і зап’ястку  . З цією ж метою застосовують гумові вставки в кільця ножиць. Вони  також захищають пальці від алергічної реакції при контакті з металом, тертя.

Антикорозійне покриття ножиць швидко стирається, тому їх потрібно щоденно протирати спеціальним маслом для ножиць (не машинним) замшевою серветкою в розкритому вигляді вздовж полотен, виключаючи вістря .   Раз в 3-4 тижні ножиці слід змазувати, капнувши краплину масла на гвинт.

Перукарські ножиці не можна використовувати для побутових потреб, не можна самостійно гострити ножиці. Потрібно слідкувати, щоб не послабився з’єднувальний гвинт, оберігати ножиці від ударів об тверді предмети, зберігати ножиці у футлярі чи чохлі, захищати від тривалої дії вологи.

Іноді випускають ножиці для стрижки дітей (з заокругленими кінцями), для стрижки бороди, для тих, хто працює лівою рукою та інш.

 

Філірувальні ножиці

Називають ще зубчасті,  застосовують для розрідження волосся. Бувають односторонні і двосторонні. Розрізняють також за висотою зубців і їх формою: прямокутні (меандр), М-подібної, J-подібної або з насічками на кожному зубі. На якість зрізу це не впливає. Найпопулярнішими є ножиці, які мають 39-40 зубців при загальній довжині 5 дюймів. Основна характеристика філірувальних ножиць – процент зрізуваного волосся від початкової прядки за один рух полотен. Можливий діапазон  - від 5% до 60%.  Догляд такий же як і за простими, санітарна обробка традиційна.

 

Гарячі ножиці.

Полотна гарячих ножиць розігріваються до визначеної температури (максимум 180 С), після чого і виконується стрижка волосся. При зрізі такими ножицями  кінчики волосся «запаюються», що запобігає їх розщепленню. Після такої стрижки волосся не пересихає, зберігає природній блиск, стає здоровим, сильним і еластичним.

Існує багато видів гарячих ножиць. Одна з головних характеристик – спосіб нагріву: прямий та непрямий.

Ножиці з непрямим нагрівом поміщають в футляр чи ємність, всередині якого підтримується задана температура. Коли ножиці достатньо розігріваються, ними виконують стрижку.

В ножиці з прямим нагрівом вмонтовані нагрівні елементи, чим забезпечується постійна температура. Вони під’єднані через блок управління шнуром живлення до мережі. Випускають також мобільні моделі з міні-комп’ютером та акумулятором, що кріпляться до пояса.

Гарячими можуть бути також філірувальні ножиці та бритва.  

 

Додатково

Про сталь

Професійні перукарські ножиці виготовляють з  вуглецевої сталі з рівнем твердості (HRC) від 58 до 62  (за шкалою Роквелла). Чим твердіша сталь, тим довше прослужить інструмент. Вважають,  що цей показник не повинен перевищувати 62, інакше ножиці будуть надто крихкими. Але якщо до складу сталі додані збалансовані присадки, то це забезпечить пластичність при високій міцності. В такому випадку досить високий рівень твердості, наприклад, 70 одиниць, не робить ножиці крихкими. Для  високої стійкості до зношування  до складу сплаву додають ванадій, молібден. А  додавання  хрому і нікелю роблять сталь стійкою до корозії, тобто нержавіючою.  Використання позолоти в покритті ножиць лише задля краси.

 

Про  заточку

По заточці лез можна судити про гостроту ножиць.  Чим менший кут заточування, тим  гостріший інструмент.  Найчастіше застосовують просту заточку, помітну по характерній грані, при якій  ріжуча кромка заточена під кутом 40-50  градусів, в Європі модно виконувати заточку до 32 градусів. Існує і інший вид заточування – «конвекс» (випукла),  яка забезпечує при стрижці  ідеальний ковзаючий зріз і має  кут 38 градусів.  Полотно з такою заточкою відрізняється більш випуклими і  плавними формами. Строк служби таких ножиць довший, бо їх можна заточувати більше разів.

Заточка виконується на алмазному крузі з дуже тонким абразивом.  Використання несертифікованого абразивного круга призводить до  значного скорочення строку служби ножиць.

Одним з прикладів реалізації самозаточування є 100% інтегровані полотна, у яких бічні грані з’єднані по одній лінії.  Та це поняття – все ж більш реклама, ніж реальність.

 

Про підбір  ножиць

Канонічний спосіб – прикласти полотна ножиць до зімкнутих вказівному і середньому пальців лівої руки. Полотна не повинні сягати  краю долоні і  не повинні бути  набагато коротші за пальці. Оптимальна довжина 6,5».  Тоді зріз прядки, що захоплена цими пальцями, буде ефективним. Але так підбирають ножиці для класичного зрізу чи  чоловічої стрижки.  При ковзаю чому зрізі ножиці повинні бути коротшими. Універсальний майстер зазвичай має ножиці для  чоловічої стрижки – 2 шт., для слайсингу – 1-3 шт.,  філірувальні – 1-2шт.  Клас філірувальних не перевищує клас прямих ножиць,  бо майстер працює ними набагато рідше.

 

 

Машинки для стрижки волосся

Машинки для стрижки волосся поділяються на 2 великі категорії: вібраційні та роторні.         Кожна з них має свої переваги та недоліки.

Вібраційні, машинки мають суцільний з ріжучою частиною корпус, електричний вібродвигун (електромагнітна котушка створює магнітну індукцію для протягування і відштовхування важеля). Тому вони сильніше вібрують. Такі машинки мають потужність від 8 до 13 Вт, час безперервної роботи обмежено до 20-30 хв. За наявністю одного незмінного ножа регулювання висоти зрізування волосся проводять за допомогою насадок або спеціальним важелем. При мінімальній ціні ці машинки здатні виконувати більшість операцій, але на досить посередньому якісному рівні і практично не вимагають догляду, така машинка ідеально підійде для тих, кому потрібний універсальний пристрій, за виключенням функції окантування, для невеликих об’ємів роботи.

У машинці роторного типу  застосовують електродвигун з якорем для приведення в рух ріжучої частини.  Потужність таких машинок від 20 до 50 Вт. Це дозволяє працювати з волоссям будь-якої густоти і жорсткості.. Роторні машинки, що працюють від мережі, мають сильний двигун, відсутність вібрацій і обмежень по часу роботи, тривалий термін служби, повітряне охолодження двигуна, широку гаму змінних ножів та насадок для самого різного застосування і відносно підвищені габаритно-вагові характеристики. На відміну від вібраційних вони вимагають ретельного догляду.

Роторні машинки з комбінованим живленням мають велику перевагу, оскільки використовувати їх можна практично безперервно, такі машинки мають невелику вагу, ергономічний дизайн, збалансованість по розподілу ваги і дозволяють працювати без електрошнуру. В окрему групу можна виділити машинки для стрижки волосся в носі та вухах.

Електрична машинка для стрижки волосся складається з:

-        електродвигуна чи електромагнітної котушки, закладених в пластмасовий корпус;

-        головки (дві ріжучі частинки і з’єднувальні гвинти);

-        шнура живлення зі штепсельною вилкою.

На корпусі машинки є вимикач та важіль точної настройки висоти стрижки, що рухає нижню пластину, та кнопка блокування важеля, (зміна висоти від 0,1 до 3мм).

До комплекту входять насадки різних номерів, що збільшують висоту стрижки з 3 до20 - 24мм.

          Щоб уникнути перегріву машинки, не можна безперервно працювати більш ніж 30хв. Машинку слід оберігати від попадання води чи іншої рідини всередину корпусу. Не можна стригти брудне чи мокре волосся, не можна брати машинку мокрими руками, вмикати в мережу з напругою, на яку машинка не розрахована, точать ножі машинки лише в спеціальних майстернях. Після обслуговування кожного клієнта ріжучі пластини слід зняти, почистити, продезінфікувати, промити і простерилізувати. Корпус машинки протирається дезрозчином. Всі деталі машинки, що труться, слід регулярно змазувати спеціальним  маслом.

 

Бритви

В перукарні використовують як безпечні, так і небезпечні бритви. Ними виконують стрижки, філірування, окантування, підголювання пушкового волосся на потилиці.

Небезпечна бритва

Складається з двох основних частин: ручки і клинка, з’єднаних між собою заклепками. Ручка (щоки) слугує одночасно футляром для зберігання леза від затуплення. Ручки виготовляють з дерева, металу та пластмаси. Клинок бритви складається з  робочого полотна, шийки і хвостика. На робочому полотні розрізняють: вістря (жало), спинку (обушок), головку і п’ятку.

Полотно клинка небезпечної бритви від спинки до жала має увігнуту форму, яку називають радіусною виточкою. Чим глибша радіусна виточка, тим тонша ріжуча кромка,  а значить бритва легше піддається правці і рідше вимагає заточки. Шийка бритви призначена для тримання під час роботи і має поперечні насічки, що запобігають ковзанню. В залежності від форми поперечного перерізу розрізняють повні і ввігнуті небезпечні бритви. Для стрижки годиться лише повна бритва з невеликою шириною робочого полотна. Вгнутою бритвою виконують лише гоління.

Якість бритви забезпечує високоякісна сталь твердих сортів, особливі технології, що забезпечують тривале служіння бритви.

 

Безпечна (філірувальна) бритва

Призначена для стрижки з одночасним прорідженням прядки, потоншенням її до кінців. Такі бритви мають, як правило, змінні насадки або (та) змінні леза, що дозволяє виконувати різні операції стрижки та застосовувати різні технології.

 Філірувальні бритви виготовляються з металу, пластмаси та комбіновані. Зубці запобіжного гребінця можуть бути прямими та косими, однаковими з двох сторін, довшими - коротшими, густішими - рідшими по різні боки гребінця. При виконанні стрижки бритву тримають правою рукою, лівою натягують прядку. Як і будь-який інший ріжучий інструмент, бритву слід оберігати від ударів, тривалої дії вологи, зберігати в футлярі. Санітарна обробка традиційна.

 

Бігуді

Призначені для створення локонів, завитків і хвиль при укладанні волосся, надання зачісці об’єму. Як правило, циліндричної форми з порожнистою серединою і великою кількістю отворів на робочій поверхні (для швидшого висихання прядок). Виготовляють з металу, гуми, пластмаси, поролону та ін. Різні за конструкцією та розмірами. Середня довжина 5-10 см, діаметр 1-5см.

Найчастіше використовуються наступні види бігуді:

1. Металічні з притискною планкою і резинкою. Їх недоліком є утворення заломів і негативний вплив на волосся. Перевага - міцність матеріалів і тривале служіння.

2. Пластикові бігуді. Фіксуються резинками (але можуть утворитись заломи), шпильками (найкращий варіант) чи «кришечками» у вигляді циліндра чи затискача (подовжує час сушіння).

3. «Оксамитові» бігуді з велюровим покриттям, забезпечують ніжну й лагідну завивку, не псують волосся,закріплюються пластиковими паличками, найкращі по догляду за волоссям.

4. Бігуді - «липучки» чи «їжачки». Отримали таку назву за специфічну колючість поверхні, завдяки якій вони тримаються на волоссі без резинок, шпильок, тощо (та не більше 1-1,5 оберти). Завдяки великій кількості отворів волосся висихає швидше. Ідеальні для об’ємних зачісок, тому їх часто називають об’ємними. Вони піднімають волосся від коріння і створюють м’які хвилі. Найкращі для короткого волосся. Якщо волосся ламке, пошкоджене, або ми бажаємо отримати чіткі локони, то використання таких бігуді небажане, оскільки при розкручуванні форма локона руйнується.

5. Поролонові бігуді. Не шкодять волоссю, але недовговічні в експлуатації, локон нечіткий, м’ятий. Їх  майже не використовують в перукарнях.

6. Папільйотки (бумеранги). Гнучкі бігуді - пальчики з м’якої гуми чи поролону, всередині яких гнучкий дріт. Не шкідливі, легко закріплюються на волоссі.

7. «Шейкери» за структурою схожі на папільйотки, але з велюру чи бавовни, ще більш лагідні до волосся.

8. Термобігуді, електробігуді. Нагрівають перед накручуванням, кинувши в киплячу воду чи  за допомогою спеціального електронагріву. Вони довго тримають високу температуру, ними укладають сухе волосся, тому економиться час. Але найчастіше, виготовлені з металу, вони негативно впливають на волосся. Мало поширені в перукарні.

Бігуді після використання необхідно обробляти дезрозчином, механічно очищати, мити теплою водою.

 

Коклюшки

Призначені для накручування волосся при виконанні хімічної завивки. Бувають класичні та видозмінені. Виготовляються з дерева, пластмаси чи інших матеріалів, стійких до дії хімічних препаратів. Фіксуються на волоссі прогумованою тасьмою.

   Класичні коклюшки – це рівні гладенькі стержні з розширенням на кінцях або із хвилястою поверхнею. Коклюшки виготовляють завдовжки 6-10 см, діаметром 5-15 мм.

    Видозмінені коклюшки дозволяють отримати більшу хвилястість волосся, завиток горизонтальної форми, що відрізняється від природної.   

Сучасні технології передбачають використання спіральних коклюшок для отримання спіральних завитків, шпилькоподібних – для гофрованих завитків. Для отримання об’ємних завитків з легкою зміною структури волосся використовують м’які бігуді – папільйотки чи формери.

 

Щипці для укладання волосся

Для надання волоссю різної форми при укладанні використовують щипці. Вони складаються з двох робочих колін (традиційно: валика і жолоба), всередині яких розташовано нагрівні елементи, ручки, шнура живлення з штепсельною вилкою. Температура нагріву щипців 100-140 градусів. В більшості моделей температуру можна регулювати, терморегулятор вимикає щипці при певному нагріванні.

Різновиди:

1. Щипці різного діаметру служать для завивки локонів: дрібних, стандартних чи крупних; діаметр може бути 13-32 мм.

2. Англійські щипці малого діаметру використовують для завивки маленьких вертикальних локонів.

3. Щипці, що складаються з двох паралельних пластин, можуть використовуватись як для завивки так і для випрямляння волосся. Зі щипцями можливе використання різних насадок : гофре, з кільцями, квіточками та ін. візерунками.

4. Щипці з коліном трикутної форми формують локони з різкими заломами.

5. Спіральні щипці (для створення спіральних локонів).

6. Щітка з підігрівом: для підготовки волосся до укладки.

7. Щипці з двома - трьома робочими колінами-валиками.

8. Щипці з конусоподібним коліном  (конусна плойка).

  Сучасні моделі щипців мають робочі коліна, покриті керамікою або повністю виготовлені з керамічних сплавів. При нагріванні вони виділяють негативно заряджені іони, які позитивно впливають на волосся, сприяють ефективному розподілу вологи стержня волосини, запобігають пересушуванню, електризації волосся. Ще більш новим матеріалом для покриття є турмалін, що при нагріванні виділяє в 6 разів більше негативних частинок, ніж кераміка.

 Випускають набори для укладки зі змінними колінами, та їх практично не використовують в перукарні.

 Головне правило догляду – дотримуватись чистоти робочих колін.

 

 

Фен

Використовують для сушіння волосся та укладки.

Складається з :

-        електровентилятора  (двигуна і крильчатки);

-        нагрівного елемента;

-        шнура живлення зі штепсельною вилкою;

-        корпусу;

-        насадок.

При включені фена повітря що нагнітається вентилятором в середину корпуса , обтікає нагрівні елементи і виходить із сопла гарячим. За допомогою цього потоку повітря відбувається сушіння волосся і вкладання. Сучасні фени мають терморегулятор або, як мінімум, вимикач нагрівної спіралі. Вимикач фена, як правило, має декілька положень для регулювання продуктивності повітряного потоку. До фена додаються насадки :

-        Концентратор – насадка у вигляді трубки, що звужує повітряний потік.

-        Пасивний дифузор – широкий розтруб з отворами і нерухомими «пальчиками». Якщо «пальчики» короткі, то він призначений для м’якого сушіння, довгі – для створення об’єму. Рекомендується для довгого волосся.

-        Активний дифузор – широкий розтруб з рухомими «пальчиками», які під час роботи фена вібрують, піднімають волосся від кореня, створюючи об’єм. Масажують шкіру голови. Тільки для середнього й короткого волосся.

Стайлери  (фени-щітки) мають безліч насадок для різного використання і багато переваг, але є непрофесійним інструментом лише для побутового використання.

Професійні фени виготовляють з термостійкого пластику, з потужним електродвигуном, що здатний працювати тривалий час. Обладнують сучасною системою термоелементів, що запобігають надмірному навантаженню. Також забезпечують декілька теплових режимів і рівнів повітряного потоку. Потужність професійного фена для сушіння волосся від 1800 – 2200 Вт , для укладання волосся - 1600 Вт. Повітряний фільтр повинен легко зніматися і просто чиститись. Шнур повинен бути достатньо гнучким, міцним, не менше 3м довжиною. Вага фена 400 – 900 г, кращим є легший фен при однакових інших характеристиках. Професійні фени можуть відрізнятися від побутових також розташуванням кнопок та формою ручки, оскільки призначені для сушіння клієнтів, а не самого себе, як побутові. Сучасні моделі обладнані також іонізаторами повітря чи озоновою лампою, що діє на волосся лікувально. Деякі сучасні фени мають підвищену механічну міцність – є протиударними.

 Основне правило по догляду – не перегрівати фен, слідкувати за чистотою фільтрів.

 

Сушуар

 

Призначені для сушіння волосся. Принцип роботи такий же як і ручного фену. В голівці сушильного ковпака знаходиться електродвигун, на осі якого - крильчатка. Повітряний струмінь, що нагнітається вентилятором, проходить через нагрівні елементи, які також знаходяться у голівці , і у вигляді теплого сухого повітря виходить назовні. Для деяких моделей виробники передбачили внутрішній ковпак зі спеціальними отворами, завдяки яким гаряче повітря розподіляється більш рівномірно, що забезпечує більш лагідне сушіння.

Всі сушуари мають:

-        Хромований штатив, що регулюється по висоті або  кронштейн, що кріпиться до стіни і має зону покриття біля 2 метрів. Також можливе кріплення на кріслі.

-        Таймер. (після виставлення на певний час, він сам його відраховує і вимикається).

-        Терморегулятор, що регулює температуру  нагріву. Оптимальна температура – 60 С.

-        Прозорий дифузор з кришкою для зручності проходження голови клієнта.

 

Сушуари відрізняються в першу чергу ступенем автоматизації., можуть мати механічне  (ручне управління) і  управлятися електронікою. Також  характеризуються силою та швидкістю нагріву. Основна маса з одно- чи двовитковою спіраллю (тен). Перевагою таких тенів є те, що вони стійкі до перегріву. Зустрічаються сушуари обладнані тонкою вольфрамовою спіраллю, що дає можливість швидкого нагріву. Однак така спіраль не довговічна. Сушуари бувають одношвидкісні чи мати до 9 швидкостей, що дозволяє регулювати продуктивність повітряного потоку.  Потужність великих сушуарів складає в середньому 900 – 1300 Вт. 

 

Клімазон

 

Клімазони – апарати, які використовують для прискорення процесу фарбування, завивки та лікування волосся, тобто вони прискорюють процес впливу різних препаратів  приблизно в 2 рази, створюють єдиний температурний режим на всьому волоссі, особливо - довгому.  Це дозволяє отримати при фарбуванні більш рівномірний колір, особливо, якщо потрібний більш світлий і прозорий тон (іноді при впливі тепла насиченість тону втрачається). Також  прискорюють роботу по укладці  (особливо пальцевій та на хвилясте волосся). Призначені для професійного використання.

Клімазони комплектуються  хромованим штативом, що регулюється по висоті, на хрестовині з роликами для легкого переміщення. Можливий варіант установки клімазону на кронштейн, який кріпиться до стіни і має плече біля 2-х метрів.

Кожен клімазон має регулятор  температури нагріву. На більш простих моделях це робиться шляхом  вмикання 2-х режимів роботи: більш чи менш сильний. Також на інфрачервоних клімазонах кожна лампа може вмикатись окремо. На більш  дорогих моделях встановлено терморегулятори, які дозволяють виставляти вже визначену температуру.

Всі клімазони обов’язково обладнані таймером.

Клімазони мають  найбільшу кількість додаткових вдосконалень: починаючи від аромотерапії, що дуже доречна при процедурі фарбування до встроєного мінітелевізора для клієнта.

На дорогих моделях встановлюють вентиляцію, яка призначена для захисту волосся від перегріву. Не рекомендується в постійному режимі використовувати клімазони, як сушуари.

Клімазоном можна керувати або механічно (за допомогою ручок і тумблерів), або цифровим способом (за допомогою електронних кнопок і електронного дисплею).

Практично всі клімазони працюють на лампах інфрачервоного випромінювання. Зазвичай їх п’ять. Лампи бувають довгі і короткі, рухомі і нерухомі. Як виключення, в самих потужних клімазонах встановлюють спіраль нагріву.

Окремі моделі клімазонів обладнують озоновими лампами. Механізм  дії озонової лампи забезпечує розщеплення молекул води озоном на дрібні частинки, які, проникаючи до волосся, чинять оздоровлюючий ефект.

Сучасні клімазони можуть мати до 10 програм, допомагають здійснювати діагностику (використовуючи введені майстром дані, запропонують більш ефективні умови процедури)

 

Роллербол

В звичайних клімазонах кріплення ламп стаціонарне, але є  клімазони з нагрівними елементами, що обертаються в трьох площинах. Перевага даних моделей в тому, що при обертанні випромінювання рівномірно розподіляється на всі ділянки голови, забезпечуючи більш ефективний вплив різних препаратів на волосся і  шкіру голови і створюючи тепловий купол ідеальної форми. При прискореному процесі за допомогою цього обладнання застосовують ефект молекулярного збурення, що дозволяє посилити проникнення використаних препаратів в декілька разів. Програмою можна задати конкретну зону обробки.

 

Вапаризон

Іншими словами  вапазон, - вдосконалений  паровий апарат. Обладнання складається з ємкості для води, ковпака, нагрівного елемента  і несучої конструкції. Також може бути обладнане електронним меню, що дозволяє регулювати інтенсивність подачі води, чи ручним регулюванням. Застосовують для лікування волосся і шкіри голови. Може бути в напільному і настільному варіантах. В багатьох моделях можна озонувати пару за допомогою ультрафіолетової лампи. В деяких вапаризонах є відділення для трав і масел для проведення аромотерапії. В нових моделях додано такі функції, як комп’ютерне управління ходом процедури, звукові комунікатори, електронна стабілізація температури, програмований час парування озону, електронна сигналізація рівня води та інше…

За допомогою вапаризону також можна виконувати фарбування (лише на останній стадії і при слабкому пігменті) і хімзавивку, та він призначений все ж більше для лікування. Хіба що рекомендоване блондування волосся з вапазоном при мінімальній температурі. Це попереджує пересихання волосся, та не завжди дає ідеальний результат.

 

 

 

Електромийка  сама виконує цикл миття голови без втручання майстра (без тактильного контакту).

Електрокрісло для салону дозволяє клієнту самому вибрати найбільш зручне для себе положення при обслуговуванні.